Регистрация  Забыли пароль?

ІСТОРИЧНІ ЗАПИСИ З ЖИТТЯ ОДНІЄЇ ІСТЕРИЧНОЇ ВІДЬМИ

яка дякує Богу за те, що вона не...

kf1hhdsc00866.jpg

dadjazza  13.06.2008 11:07:14
форватор: норма
шо грає?: Гудімов - Баста

чому я українка

Я часту бачу здивовані обличчя коли відповідаю н запитання «Звідки ти?». Наступне запитання  «І як тебе сюди занесло?» і далі  «А чого українською?». Хочеться запитати «Де ми живемо?» і «А чого російською?». Але я вже змирилася з тим, що це запитання понесе за собою бурю словесного поносу, яка найчастіше закінчується моїми слізьми.

Дивно правда, росіянка рве горлянку за Україну, а потім плаче, коли розуміє, наскільки в наших головах усе запущено. І звинувачувати тут майже нікого, хіба як самих себе.

Я розумію, що ніколи не зможу щось змінити сама. Хіба як в своїй сім'ї, та й те дається важко, коли батьки живуть в Росії, а рідний брат не вірить навіть собі.

Просто згадую той час коли жила там. Я вважала Україну дурнуватим місцем, де нормальних людей майже не лишилось. Влаштували собі революцію і тим собі тішаться, і не знають кого підтримувати треба було.

А потім була довга поїздка… і інформація впала на голову так важко, що я насилу могла дихати. І лише в думках лунало одне «Яка я була дурна… як мене красиво обманули. Як я могла бути такою сліпою?»…

Тепер, коли пройшло майже три роки з того дня і я починаю розуміти, що я люблю країну не за її президента або міністерку. Не за Верховну Раду або мера Києва. Просто…

Коли я жила в Росії, я не знала, що таке ходити на Великдень до церкви, не знала, як це плести вінки на Івана Купала, або розкидати по хаті зілля на Трійцю. Я не розуміла, як можна ходити по Майдану в національному одязі, або вішати над ліжком прапор країни, в якій ти маєш щастя жити. Я не вміла ходити по нічному полю з розпущеним волоссям і босою, співаючи  народних пісень.

Я могла дозволити собі сказати на себе хохлуша і обізвати країну хохляндією. Я не розуміла як можна вважати Бандеру людиною і читати Шевченка…

І мені дуже шкода за те, що так було. Я розумію, що мене просто так виховали, чи точніше не виховали зовсім. Але чи маю я право когось у цьому звинувачувати? Звинувачувати в тому, що я була безмежно вагітною чужими дуками? Або в тому, що вони народилися мертвими?

Мені просто боляче дивитись на те, що відбувається. Але це мій особистий біль, і так само ніхто не в праві мене у ньому винити…

Просто дякую за те, що є люди які зараз щось для себе зрозуміли, а також тим, хто все ж-таки зі мною – разом ми сильніші…

Комментариев: 265

 
контрольное число

Рекомендував цей запис

Тепер, коли пройшло майже три роки з того дня і я починаю розуміти, що я люблю країну не за її президента або міністерку. Не за Верховну Раду або мера Києва - це якраз той варіант коли люблять всупереч))

spacer 20

просто любити не за а всупереч набагато цікавіше)))

Молодець!!!)

spacer 20

дякую

флаг -- это просто разноцветная тряпка. язык -- это просто средство общения. церковь -- это просто место, куда приходят помолиться. вычлени из своей любви слово "украина", и попробуй понять, почему ты её любишь. любишь людей -- это понятно, но не украину же. любишь небо -- понятно, но не украину, а небо. Можно любить всё вокруг, но украина останется пятном на карте. Я люблю всё это не меньше твоего, но когда я пересеку границу и приеду в Воронеж или Белгород, там буду точно такие же небо, трава и люди. Украины нет, она просто -- пятно на карте. А люди -- есть.

spacer 20

з таким самим успіхом ти можеш переїхати в штати або в заполяря - там теж люди )))Україна - це те з чим ти асоціюєш себе, свою родину,улюблені місця, звичаї,традиції - це явище не матеріальне а скоріше духовне А пляма на карті - кожен в ній бачит тсвоє - в силу свого сприйняття

spacer 30

в том то и дело, что в штатах или заполярье точно такие же люди -- не хуже, чем мы. и относиться к ним хуже, чем к соотечественникам, не любить их только потому, что они случайно родились в другом месте -- странно.

опять начинается доказывание друг другу таблицы умножения. то, что уложено в процессе многолетнего накапливания знаний в мозгу в систему, невозможно разрушить доводами. это либо приходит, и ты строишь мир внутри себя заново, либо не приходит, и ты остаёшься прежним. всему своё время. мне легче было сломать стереотип родины, поскольку в меня пихали сразу две их -- Россию и Украину. Когда понимаешь, зачем в тебя запихивают любовь к родине и патриотизм, то мгновенно начинаешь испытываешь отвращение к этому. Ты же прекрасно знаешь, зачем нас учат любить родину. ;)

spacer 40
spacer 50
spacer 60
spacer 70
spacer 80
spacer 90
spacer 100
spacer 110
spacer 120
spacer 130
spacer 140
spacer 150
spacer 160
spacer 170
spacer 180
spacer 190
spacer 40
spacer 30

+1. Повністю погоджуюся, пан Оресте!

spacer 20

Україна - це не пляма на карті, а земля, земля на якій ти живеш і в якій росте твоє коріння. І навіть виїхавши Вороніж чи в Білгород ти будеш українцем, бо твоє коріння знаходиться не в Воронежі чи в Білгороді, а в Україні. І якщо твою землю назвали Україною, то значить ти українець. А мова - це не просто засіб спілкування, це спосіб вираження своєї національності. Прапор, хай хоч це і "разноцветная тряпка", але він символ твоєї землі, так само як і родинний герб графів чи князів. Небо, трава і люди не всюди однакові. Їх вирощує і виховує землю на якій вони сприймаються.

spacer 30

Во-первых, мои корни, если по-честному, находятся в СССР ))) Если ты поедешь в США, ты тоже там будешь разговаривать на украинском -- выражать национальность? А вот насчёт символа -- знаешь, когда меня заставляют уважать это полотнище двух цветов, меня никто не спрашивает, нравится ли это мне, или нет. Так же не спрашивают и русского, и француза. Ссылка на гербы -- очень "удачная". Особенно, если учесть, что за честь герба рыцаря тысячами гибли его крестьяне -- никаких аналогий не просматривается?

spacer 40

слово "хохол" не всегда несет негативный окрас.

spacer 20

як і москаль))

spacer 20

для мене несе. це якби називати себе не Жорою, а Жопою, пробачте на слові

spacer 30

первоначально это прозвище было весьма безобидным.

Вопросы национальности и любви к месту проживания (Родине) - самые сложные и запутанные. Здесь главное не переступить грань и не скатиться к грубому национализму!

spacer 20

ну я ж не збираюсь вбивати всіх, хто, напрклад, розмовляє російською. це просто мої роздуми на тему.

spacer 30

Успокаивающе)))

Рекомендовал эту запись

красиво и с душой

Даджазза, когда будет запись такая каг у тебя картинко на фоне?

spacer 20

ну зараз мене порвуть, і буде))))

spacer 30

тих, хто тільки замахнуться- порвемо першими, обіцяю. А по тексту- Даджазза, побільше б таких людей, як ти -більше таких думок -менше таких, як у Кукліна та йому подібних.

spacer 40
spacer 50
spacer 50
spacer 60
spacer 40
spacer 50
spacer 60
spacer 70
spacer 80
spacer 90
spacer 100
spacer 100
spacer 110
spacer 120
spacer 110
spacer 50
spacer 60
spacer 70
spacer 80
spacer 90
spacer 100
spacer 110
spacer 90
spacer 100
spacer 110
spacer 120
spacer 130
spacer 140
spacer 150
spacer 160
spacer 170
spacer 180
spacer 190
spacer 200
spacer 210
spacer 220
spacer 50
spacer 60

Рекомендовал эту запись

бо правда

Відповідаю на твої запитання… Де ми живемо?» і «А чого російською?

Мі живемо в Україні… Я родом із Криму… Українську мову взагалі у школі не вивчав…. Тому трошки не дуже гарно розмовляю…. Спілкуюсь переважно (поки що) російською, бо не хочу паплюжити мову яку поважаю…. Але сподіваюсь що це не надовго….

 

Привіт! 

spacer 20

нехай спершу не буде все ідеально, але головне почати та вдосконалювти свої знання :))) Доречі, російської мови я в школі не вивчала, але й пишу і розмовляю:) Так що респект тобі )

spacer 20

сподіваюсь також. якщо ти сам це розумієш, то це дуже гарно. змусити це зрозуміти неможливо.

і тобі привіт

spacer 30

))))

Рекомендовал эту запись

Рекомендував цей запис

Дивно правда, росіянка рве горлянку за Україну, а потім плаче, коли розуміє, наскільки в наших головах усе запущено.

Я - украинка, но разговариваю на русском языке, и не считаю это зазорным (хотя украинский тоже люблю и знаю). Я не очень понимаю стихи Шевченко, зато без ума от драм Леси Украинки, что касается Бандеры, то он как был для меня человеком-загадкой, так пожалуй, и останется. Мне тоже больно за то, что происходит сейчас со страной, но это несколько другие мысли чем те, которые тревожат вас: меня пугает рост националистических и шовинистических настроений в обществе, пугает то, что на первое место у многих выходит не Человек, а Национальность. И еще я считаю, что многоязычие Украины - это редкий дар, которым нужно умело пользоваться, а не втаптывать его в грязь. Во Львове звучит польская речь, на Харьковщине - русская, на Буковине - молдавская, и в этом нет фальши, потому что откуда бы мы не были, мы друг друга прекрасно понимаем

spacer 20

А вот украинец.. и тоже разговариваю (пока) преимущественно на русском.... но считаю что в этом есть что-то позорное... особо учитывая историю нашей страны.... и то сколько и как кроваво эта рАсийская мова нам навязывалась... (кроме того когда я спрашиваю у тех кто выступает против Украинского... оказываются что в 98 % случаев они знают токма два языка... плохо русский.. и на отлично матерный...)

spacer 30