Скажу одразу – не дурно я стільки чекала!!!
Не знаю, яке я враження справила на оточуючих(особливо коли в мене падав стакан з коньяком і розливався на джинси тих самих оточуючих), але тих, з ким я встигла познайомитись, я точно не забуду.
Отож:
ПРО ЛЮДЕЙ. Одразу ж хочу подякувати Сербуну, Олегу і Валі(
life-is-a-game, тільки там дізналась, що це ти))) за те, що чекали нас з Аназелькою майже годину поки ми шукали Фуршет)))
Вовка … сидів біля мене, а потім спитався в мене хто така Даджазза… цікаво))))
Аристарх АменхотеповРозказала йому історію походження всіх 6 каблучок на моїх пальцях.
Невенчаная І Денис Ну типу самиє стойкіє))))
kievbkru – ще раз дякую за фото!!!
mercy і Мадест Ну тут без коментарів. Ну я просто щиро раділа вашій присутності. А карапуз вразив мене просто капітально))
Руслан Нікітюк Приємно було бачити хлопця, який є рідним братом твоєї кращої подруги.
fialka Справжня українська красуня. Дійсно етнічна зовнішність…
serbun ну ти знаєш)))))
chudo Була б я мужиком, я б такі довгі теревені не розводила. Я би просто не змогла говорити.
anazel. Ремарка про Аврору, яка стріляла один раз і то вхолосту – Оскар за винахідливість.
Орест Форко … Форест. Ран Орест, ран… наш похід за салатом о 3 ранку ніхто не помітив. Навіть ті, хто нас за ним посилав…
Дуже шкода, що 
bliss іiamangel так і не прибули дуже хотіла вас побачити. Але тепер маєте стимул прибути наступного року.
ПРО ПРИРОДУ. Кажучи чесно було дуже страшно їхати на плоту. І ще над вухом не замовкав бородатий дядько, який впродовж такої невеличкої подорожі встиг посперечатися про мінімум 6 речей і розказати де і коли він був.
Дякую що намочили мені волосся. Кучері виглядали прикольно, як виявилось
Нафіга я ходила в солярій??? Там я засмагла краще.
Я отримала задоволення від плетіння віночків. Давно не займалась таким ділом.
ПРО РЖАЧ. Льоша Спірін, я мало не вмерла… я так ще не ржала…
ПРО КРИКИ.. Біля костра нас перекричати не могли навіть більшість, яка ще й до того всього мала гітару, так шо вчіться.
Вовка казав, що по табору всю ніч хтось гукав Ореста. Спочатку то були жіночі голоси(ну логічно), а потім вже чоловічі!!! Пояснюю – то були мешканці палатки №7. А чого – я не розкажу))))
ПРО НЕПОНЯТКИ. Я дуже образилася на банку з-під горішків… спершу я порізала об неї палець, а тоді (зранку, ну хоч би зранку мене пожаліла) я наступила на неї і впавши на землю потішила сусідів по палатках. Хоча я й досі невпевнена наскільки в цьому падінні винна банка, а не останній ковток коньяку.
ПРО ХАРОШЕ. Пробачте, якшо когось забула. Просто стільки коньяку я мабуть за все життя не випила, як за той вечір))))
Дякую всім хто-таки зміг приїхати, без вас було б не то пальто))))
Я вас полюбила. Сподіваюсь навзаєм!
ПС: зранку після автапаті і проводів львівських мешканців(то окрема історія), я здавала екзамен по Теорії Масової Комунікації. Я не знаю, чи то в мене збудуна таке обличчя розумне, чи то прєподша доперла, шо в мене будун, але свою 5 я в заліковці маю))))
