Регистрация  Забыли пароль?

ІСТОРИЧНІ ЗАПИСИ З ЖИТТЯ ОДНІЄЇ ІСТЕРИЧНОЇ ВІДЬМИ

яка дякує Богу за те, що вона не...

kf1hhdsc00866.jpg

dadjazza  19.05.2008 09:57:10
форватор: норма
шо грає?: його й слухаю

З Днем народження!

Сьогодні день народження в одного дуже класного хлопця. Так вже сталося, що мені випало знати цю людину особисто, отож бо й вражень в мене купа. Отж бо… може хто чув про гурт Мертвые дельфины. це історія соліста.

 

Він часто плаче. Особливо вночі, зриваючись з ліжка і подовгу віддихується, намагаючись переконати себе в тому, що це був лише сон, який нажаль ніколи не закінчиться...

Артур Ацаламов народився в молодій сім'ї приїзжих заробітчан в місті, яке називали будівництвом віку. Плекався в морозах прибайкалля, та до віку буде називати себе чеченцем.

 

Його голос ввірвався в радіопростір і порізав світ на дві частини – до війни і після. Те, що посередині і стало темами його пісень.

«Люди – чучала из глины, облик свой теряя изгнаны из рая...»

Всі тікали з країни. Він тікав з раю. Де перші пісні записувались в гаражі, на гітарі, гриф якої був прибитий до деки шиферними цвяхами, а барабанами служили банки з-під фарби.

 

З цього пекельного раю Артура випускати не хотіли. Він довго ніс на плечі сумку, яку потім благополучно вкрали. На кордоні всіх молодих хлопців роздягали і перевіряли плечі. Якщо людина ходила з автоматом, то на її плечі мав лишитись характерний відбиток. В Артура він був від тої злощасної сумки. Його випустили лише тому, що прикордоннику сподобалось те, що його ПІП починалось з однієї букви. «А в кубі», - сказав він... з тих пір у своїх автографах він малює букву А з трійкою зверху.

 

Найбільшим успіхом люди й досі називають пісню «На моей Луне».сам автор каже, що вона гарно віддячила йому за те, що була написана.

Кажуть, що людина мала б витратити не один день на написання пісні такого гатунку. До Артура вона прийшла в страшенну спеку в переповненому автобусі, і варто було лише встигнути її записати.

Він каже, що хотів би стати дипломатом. Щоб навчитись вирішувати конфлікти без зброї і людського болю...

Він бачив як падає його будинок, він досі чує крики дітей, він просто частина організму. Навіки мертвого.

«Мы немного полнее, чем пусто. Мы немного сложнее, чем просто» - філософія життя мертвого дельфіна Артура.

 

click to zoom | натисніть щоб збільшити | нажмите чтобы увеличить
click to zoom | натисніть щоб збільшити | нажмите чтобы увеличить
click to zoom | натисніть щоб збільшити | нажмите чтобы увеличить
click to zoom | натисніть щоб збільшити | нажмите чтобы увеличить
Комментариев: 3

 
контрольное число

((( грустная запись..... вроде и поздравление, а с другой стороны печаль-печаль-печаль.... про группу ничего не слышал *стыдно согласен* обязательно хочу послушать теперь (после твоей рекомендации)

spacer 20

таке в нього було життя. шо ж зробиш...а музику послухай обов*язково

цікаві в нього фрази




Мои фотоальбомы


Календарь
Июль
ПнВтСрЧтПтСбВск
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Интересы
бандіти, батько мого малого, Борхес, браслети, Братск, вафлі, відьми, джинси, дизайн приміщень, еротика, зелені очі, йогурти, каблучки, кава, Карпа, Коельйо, кохання_без_меж, крайслер, кримінал, Львів, малюнки, Мертвые Дельфины, мій малий, намисто, неголені обличчя, Пілот, пошлиє анєкдоти, природа, риторика, рідна мова, секс, сережки, сміх, статуєтки_з_африканками, Україна, фєня, Чечня, чорний колір