Так як я отримала звістку від мого даху, що доїхав він добре, то…

Дарагіє маі і любімиє!

В прєдвєріі такого дєбилизма как залєковая сесія я памєркувала і рєшила – а как жє інагда добре пабить дурай!!!

Накрасіть глазкі, адеть кароткую спідничку, басаножкі на високам каблучкє і пріті на екзамен к маєму любимаму пріпадаватєлю)))

Пабить хоть адін дєнь бландінкай, забить пра агітационную кампанію, пра палітікав і праграму партіі, пра жєланіе крима атсаєдініца ат нашей матінкі Украіни і присаєдініца к батюшке расєє, забить пра всьонасвєтє, і падумать в канце та канцов а свайом манік'юрє, схадить наканецтаки в салярій, купіть новую пару басаножєк, схадить с падругай на чашечку кохвє в якусь модную кахфешку, пагаваріть а том а сьом, паабсуждать навінкі моди і кудряшкі антона из квестікав, папищать над фоткай казловскава…

Але розумієте, в чому справа? Мій ворд задовбався вже червоні лінії малювати під кожним словом, тому я залишусь собою!

Принаймні щиро на те сподіваюся)))))